- надимити
- -млю́, -ми́ш; мн. надимля́ть; док.Напустити диму. || Курячи, наповнити що-небудь тютюновим димом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
надимити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
надимити — димлю, миш, Пр. Наповнити димом, напустити диму; накурити … Словник лемківскої говірки
накадити — каджу/, ка/диш, док. 1) Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. 2) Здійняти куряву; напилити … Український тлумачний словник
накурити — 1 дієслово доконаного виду цигаркою; добути перегонкою накурити 2 дієслово доконаного виду напорошити, надимити … Орфографічний словник української мови